Культовий фантастичний фільм «Планета мавп» відзначає 55-річний ювілей

8 февраля 2023 г. 11:50

8 лютого 1968 року відбулася прем’єра науково-фантастичного фільму «Планета мавп» який став справжнім касовим хітом, а згодом отримав статус культового і породив цілу однойменну франшизу.

У фільмі екіпаж астронавтів здійснює аварійну посадку на дивній невідомій планеті. Спочатку планета здається покинутою, члени екіпажу натикаються на суспільство, в якому мавпи перетворилися на істот з людським інтелектом і промовою і виконують роль домінуючого виду. А люди на цій планеті - німі примітивні істоти, одягнені в шкури тварин.

Зіркова команда і одна коханка

Фільм «Планета мавп» був знятий за сценарієм Майкла Вілсона і Рода Серлінга, який заснований на однойменному романі П'єра Буля 1963 року. Продюсер Артур П. Джейкобс купив права на роман П'єра Буля ще до того, як його опублікували. Проте різні кіностудії відмовлялися від спроби його екранізувати. Зрештою Джейкобс домовився про виробництво фільму з 20th Century Fox для якої він загалом продюсував перші п'ять фільмів про планету мавп через свою компанію APJAC Productions.

Над виробництвом цієї картини працювала дійсно «зіркова» команда. Режисерське крісло зайняв відомий американський кіно- і телережисер Франклін Джеймс Шеффнер, володар премії «Оскар» за фільм «Паттон» (1970 рік). Він відомий тим, що наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років першим почав впровадити нові методи зйомки телевізійних програм з використанням рухомих камер, що значно змінило сприйняття глядачем новинних програм та репортажів у порівнянні з статичним візуальним рядом.

Музику написав відомий американський композитор і диригент Джеррі Голдсміт, який є автором музики до більш ніж до 250 телевізійних постановок і кінострічок і був 18 (!) разів номінований на премію «Оскар». Одну з номінацій композитор отримав сама за саундтрек до картини «Планета мавп». До речі для цього фільму Джеррі Голдсміт вигадав цікавий спосіб створення необхідних звуків - просто перекочував кулі з нержавіючої сталі. Таким чином, звучання стало органічним.

Головну чоловічу роль у картині, астронавта Джорджа Тейлора зіграв американський актор лауреат премії «Оскар» Чарлтон Гестон, найбільш відомий за фільмами «Бен-Гур», «Ель-Сід», «Печатка зла», «Десять заповідей». Гестон сім разів обирався президентом Гільдії кіноакторів, а також очолював Американський інститут кіномистецтва. Якщо на інші ролі розглядалися різні кандидати, то продюсер Артур П. Джейкобса з самого початку хотів щоб саме Гестон зіграв Тейлора.

Своєму грандіозному успіху фільм в великій мірі зобов’язаний візажисту, художнику, гримеру та експерту з протезного гриму Джону Чемберсу. За свою роботу над цією картиною він був відзначений почесним «Оскара» на 41-й церемонії у 1969 році. Цю нагороду Чамберс отримав задовго до того, як у 1981 році з’явилася окрема номінація на премію «Оскар» за найкращий макіяж. А ще Джон Чемберс відомий тим, що саме він вигадав гострокінцеві вуха містера Спока із «Зоряного шляху» і став першим художником-гримером, який отримав іменну зірку на Голлівудській Алеї слави. Мало хто знає що Чемберс був нагороджений ЦРУ Медаллю за заслуги перед розвідкою за участь у операції, під час якої шість американських дипломатів втекли під час кризи із заручниками в Ірані в 1979 році. Цей інцидент ліг в основу фільму «Арго», який отримав 2012 року премію Оскар за найкращий фільм, і в якому Чемберса зіграв Джон Гудман.

З цієї «зіркової» команди помітно «випадала» виконавиця ролі Нови, молода та маловідома актриса Лінда Харрісон. Спочатку на цю роль продюсери розглядали першу «дівчину Бонда» Урсулу Андресс, зірку фільму «Мільйон років до нашої ери» Ракель Уелч і «королеву бурлеска» Анжеліку Петтіджон. Але в результаті роль дісталася Лінді Харрісон, яка на той час була коханкою продюсера Річарда Д. Занука, який займав пост президента кіностудії 20th Century Fox. У 1968 році, після прем'єри фільму «Планета мавп», Харрісон вийшла заміж за Річарда Занука, але через 10 років вони розлучилися.

Грим ціною пів мільйона доларів

Спочатку Артур П. Джейкобс не знав, як скласти бюджет фільму, тому він спитав у Джона Чемберса, скільки йому знадобиться грошей для створення «мавпячого гриму». Чемберс припустив, що грим коштуватиме 500 000 доларів, що на той час було астрономічною цифрою. Джейкобс був шокований, та все ж таки почав збирати гроші на картину. Остаточний бюджет фільму становив 5,8 мільйона доларів (сьогодні це близько 42 мільйонів доларів).

Елементи гриму Джона Чемберса, вперше використані у цьому фільмі, були засновані на техніці, яку він використав під час Другої світової війни, щоб надати понівеченим ветеранам нормального вигляду. Чемберс провів багато годин, спостерігаючи за мавпами в зоопарку Лос-Анджелеса, вивчаючи їхні вирази обличчя. Для роботи над цією картиною він зібрав команду з 78 найкращих голлівудських гримерів та художників, для яких проводив регулярні тренінги на студії 20th Century Fox.

Перші спроби нанесення гриму зайняли цілих 6 годин. Але цей грим застигав на обличчях акторів суцільною маскою, тож було неможливо змінити їхні риси чи висловити емоції. Після цього були розроблені інші матеріали, які дозволяли міміці рухатися та дозволяли шкірі актора дихати. Згодом візажисти пристосувалися скоротити час гриму до 3 годин. Але все одно це було дуже багато, тому акторам, які грають мавп, доводилося носити маски навіть під час перерв, а обідати перед дзеркалом, щоб стежити за будь-якими змінами у гримі. Їм також доводилося використовувати соломинки для напоїв та мундштуки для куріння, щоб не пошкодити дорогий грим.

Під палючим сонцем Аризони

Усі натурні зйомки знімалися в Аризоні. Спека в сценах у пустелі на початку фільму виявилася настільки сильною, що багато акторів і членів знімальної групи втрачали свідомість. Від теплового удару постраждав навіть режисер картини Франклін Дж. Шаффнер. Особливо важко доводилося акторам, які грали мавп і ходили в мавпячому гримі. Втім і для Чарлтона Гестона ці зйомки були суцільним кошмаром. Він примудрився захворіти на грип і змушений був зніматися навіть хворим. Крім того, більшу частину фільму він проходив напівголим, внаслідок чого досить сильно «обгорів» під променями безжального аризонського сонця. На додачу до всіх страждань, у сцені, коли за його героєм гналися мавпи, йому довелося тікати напівголим через зарості отруйного плюща. В результаті цього Гестон подряпався до крові. Пізніше у своїй автобіографії актор, описуючи всі страждання, які йому довелося перенести на цих зйомках, писав, що навіть гумові камені, якими в нього кидали «мавпи», завдають болю.

Комерційно успішний проект

Прем'єра фільму «Планета мавп» відбулася 8 лютого 1968 року в театрі «Капітолій» у Нью-Йорку, а широкий прокат в США він був випущений 3 квітня. З урахуванням бюджету фільму, витрат на маркетинг та рекламу, а також оренду кінотеатрів у компанії 20th Century Fox підрахували, що для беззбитковості картині потрібно «заробити» 12 850 000 доларів. Але ця позначка біла подолана з лишком – загальні збори картини склали 33,3 мільйона доларів. Тобто компанія отримала понад 20 мільйонів частого прибутку, що для тих часів було дуже гарним показником.

Фільм був настільки успішним, що породив цілу франшизу: з 1970 по 1973 рік за оригінальним фільмом було знято чотири продовження: «Під планетою мавп», «Втеча з планети мавп», «Завоювання планети мавп» і «Битва за планету мавп». Всі вони мали комерційний успіх. Достатньо відзначити, що всі п'ять оригінальних фільмів франшизи «Планета мавп» були номером один у прокаті США на момент виходу. На хвилі успіху франшизи було знято ігровий телесеріал у 1974 році та мультсеріал у 1975 році.

Треба відзначити, що «Планета мавп» став одним із перших фільмів, у якому було реалізовано масштабний мерчандайзинг. Товари, пов'язані з фільмом, включали іграшки та предмети колекціонування, фігурки, книги з картинками та оповіданнями, набори колекційних карток, книги, платівки, комікси та серію графічних романів від Marvel Comics.

Франшиза отримала нове життя у 2001 році з виходом на екрани картини Тіма Бертона «Планета мавп». А повноцінне перезавантаження серії почалося у 2011 році з картини «Повстання планети мавп», за яким пішли «Світанок планети мавп» у 2014 році та «Війна за планету мавп» у 2017 році.

На сьогоднішній день фільми франшизи зібрали у світовому прокаті понад 2, 127 мільярдів доларів США за загального бюджету в 567,54 мільйона доларів.

ЦІКАВІ ФАКТИ

• Продюсер Артур П. Джейкобс найняв кількох журналістів, щоб вони зіграли мавп у масовці. Він був впевнений, що після цього журналісти обов’язково напишуть про фільм.
• За сценарієм фільму жінки-дикунки ходили з оголеними грудьми, але їх було вирішено «одягла», щоб не створювати проблем із рейтингом.
• У 2001 році «Планета мавп» (1968) була внесена до Національного реєстру фільмів Бібліотекою Конгресу США.
• Картину включено до списку «1001 фільм, який потрібно подивитися, перш ніж померти» під редакцією Стівена Шнайдера.
• Фільм посів 350 місце у списку 500 найкращих фільмів за версією журналу Empire.