KinoBar_48_Hrs_2.jpg

Дебютний фільм Едді Мерфі комедійний бойовик «48 годин» відзначає 40-річний ювілей

9 декабря 2022 г. 11:10

8 грудня 1982 року відбулася прем’єра комедійного бойовика «48 годин» (48 Hrs.). Фільм мав великий касовий успіх і дав потужний старт кінокар’єрі виконавців головних ролей Ніку Нолті та Едді Мерфі, для якого це була перша поява на великому екрані.

За сюжетом детектив Джек Кейтс (Ніка Нолті) розшукує двох злочинців, які вбили поліцейського. Але щоб знайти їх, йому потрібен хтось, хто дуже добре знає вбивць. Кейтс з’ясовує, що близько знайомий із розшукуваними був Реджі Хаммонд (Едді Мерфі), який відбуває строк за крадіжку півмільйона доларів. Так з’являється тандем поліцейського і шахрая, який починає погоню за злочинцями. Проте мета у них різна: один жадає помститися негідникам, а другий хоче отримати свої гроші.

KinoBar_48_Hrs_6.jpg

Спочатку роль Реджі Хаммонда призначалася для чорношкірого американського актора і танцюриста Грегорі Хайнса, який успішно виступав з чечіткою на Бродвеї. Але в той період Хайнс знімався у фільмі Копполи «Клуб Коттон». Едді Мерфі, який зрештою отримав роль Реджі, був лише четвертим кандидатом після Річарда Прайора («Нічого не бачу, нічого не чую»), Говарда Е. Роллінза мл. («Регтайм») та майбутнього дворазового володаря премії «Оскар» Дензела Вашингтона. На той час Едді Мерфі прославився участю в комедійному телешоу «Субботним вечором у прямому ефірі», у якому він був постійним актором з 1980 по 1984 рік.

Цікаво, що його кандидатуру на роль Реджі Хеммонда порекомендувала подруга режисера Хільді Готліб, коли від ролі відмовився Грегорі Хайнс. Зніматися у фільмі актор почав лише за кілька тижнів після старту зйомок, оскільки на той момент він закінчував один із сезонів «Суботнього вечора у прямому ефірі». Кінокартина стала хітом, а Мерфі вже за першу свою роль був номінований на «Золотий глобус» за найкращий акторський дебют, проте поступився нагородою Бену Кінгслі. Дебют Мерфі в цьому фільмі, як і дебют Лорен Беколл у фільмі «Мати й не мати» (1944), вважається одним із найбільш гучних дебютів в історії кінематографу.

KinoBar_48_Hrs_9.jpg

Партнером Едді Мерфі на знімальному майданчику став більш досвідчений Нік Нолті, який до цього часу вже був номінований на премії «Золотий глобус» та «Еммі» за роль Тома Джордаха у міні-серіалі «Багач, бідняк». Однак саме роль сержанта Джека Кейтса дала новий потужний імпульс його кар'єрі. Згодом він тричі отримував номінації на премію «Оскар» та премію «Золотий глобус» і в 1992 році таки отримав свій «Золотий глобус Мати і не мати за виконання головної чоловічої драматичної ролі у фільмі «Володар припливів».

Нолті теж не був першим кандидатом для ролі Джека Кейтса. До того, як його затвердили на цю роль, від неї відмовилися Міккі Рурк, Сільвестр Сталлоне, Берт Рейнольдс і Джефф Бріджес. З урахуванням того, який успіх мав цей фільм, можна припустити, що про своє рішення вони гірко шкодували.

Нік Нолті та Едді Мерфі швидко порозумілися на знімальному майданчику, пізніше Нік Нолті говорив, що велика частина діалогів між ним та Едді Мерфі була імпровізацією.

KinoBar_48_Hrs_3.jpg

Зняв фільм відомий американський кінорежисер та сценарист Волтер Хілл, який прославився, зокрема, відродженням жанру вестерну в американському кінематографі. До моменту початку роботи над фільмом «48 годин» він встиг написати кілька потужних сценаріїв для відомих фільмів («Втеча», «Злодій, який прийшов на обід», «Людина-макінтош», «Басейн утопленників»), виступити продюсером культового фантастичного фільму жахів «Чужий» і зняти у 1979 році крутий фільм «Воїни», який журнал Entertainment Weekly у 2003 році помістив фільм на шістнадцяте місце у списку кращих 50 культових фільмів, а в 2008 році - на чотирнадцяте місце у списку найсуперечливіших фільмів.

Цікаво, що, як і у багатьох фільмах Волтера Хілла, у «48 годинах» важливу роль відіграє улюблена машина режисера, кадилак Sky Blue Convertible (на ньому їздить герой Ніка Нолті). Цю ж машину можна побачити, наприклад, у «Мільйонах Брюстера» та у «Червоній спеці».

KinoBar_48_Hrs_11.jpg

У цьому фільмі в амплуа сценариста вперше спробував себе відомий канадський кінорежисер Роджер Споттісвуд, який є постановником цілої низки відомих картин, серед яких бойовик (детективний трилер) «Вогонь на поразку», трилер «Під вогнем» та одна із серій «бондіани» — фільм «Завтра не помре ніколи» з Пірсом Броснаном у головній ролі.

«48 годин» при бюджеті в 12 мільйонів доларів зібрав тільки в США та Канаді 78 868 508 доларів, зайнявши сьомий рядок у списку найкасовіших фільмів в американському прокаті за 1982 рік. Через 8 років, у 1990 році вийшло продовження картини – бойовик «Інші сорок вісім годин», з тими ж героями і теж знятий Волтером Хіллом. Фільм показав непогані результати в прокаті, зібравши 153,5 мільйона доларів при бюджеті в 38 мільйонів, але помітно поступався за якістю першій частини.

Гонорар Ніка Нолті за зйомки у фільмі становив 1 мільйон доларів США (за іншими даними – 2 мільйони), Едді Мерфі отримав за свою роль 450 тисяч доларів США. За зйомки сіквелі картини - фільмові «Інші 48 годин» (1990) Нолт отримав 3 мільйони доларів, а Мерфі, який до цього часу став справжньою «зіркою», - 7 мільйонів доларів США.

KinoBar_48_Hrs_8.jpg